Захист обвинуваченого (підсудного) у суді першої інстанції

               Як показує практика, вирок суду першої інстанції, за дуже невеликим винятком, вступає в законну силу. Суди вищих інстанцій, досить рідко, скасовують або змінють обвинувальні вироки на користь обвинуваченого. Саме тому, професійна та злагоджена робота сторони захисту в суді першої інстанції вкрай важлива.

 

             Кримінальний процесуальний закон розділяє судове провадження у суді першої інстанції на підготовче провадження (глава 27 КПК) та судовий розгляд (глава 28 КПК).

 

             Кожний етап судового провадження суворо регламентований, та законом визначені питання, які суд вправі розглянути на кожній із стадій.

 

             Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими КПК для судового розгляду.

            На етапі підготовчого провадження адвокат здійснює наступні дії:

– роз’яснює клієнту можливість укладання угоди про визнання винуватості та про примирення, її умови, порядок та наслідки укладання;

– звертається із заявою про відвід судді, прокурора, інших учасників кримінального провадження, за наявності підстав, передбачених ст. 75–81 КПК;

– подає скарги на дії, рішення та бездіяльність слідчого, прокурора, в порядку, передбаченому ч. 2–3 ст. 303 КПК, які не могли бути предметом оскарження слідчому судді на етапі досудового розслідування цього кримінального провадження.

– перевіряє обвинувальний акт на його відповідність вимогам ст. 291 КПК та наявність підстав для повернення обвинувального акта прокурору, за наявності таких підстав, подає відповідне клопотання;

– подає клопотання про закриття кримінального провадження, за наявності підстав передбачених п. 2 ч.3 ст. 314 КПК України;

–  подає клопотання про виклик і допит свідків;

–  подає клопотання про витребування речей і документів, тощо;

              Визначальне значення для обрання тактики захисту в суді першої інстанції, має позиція клієнта по конкретній справі,  яка, в практичному аспекті, зводиться до наступного:

• підзахисний не визнає себе винуватим по всім інкримінованим кримінальним правопорушенням. В такому випадку, за наявності реальних підстав та можливостей довести їх під час судового розгляду – працюємо на отримання виправдувального вироку;
• підзахисний визнає свою винуватість частково. В такому випадку, працюємо на зменшення кількості інкримінованих епізодів злочинної діяльності, перекваліфікації кримінального правопорушення на більш легшу статтю, тощо; 
• підзахисний повністю визнає свою винуватість у інкримінованих кримінальних правопорушеннях. В такому випадку, діяльність захисту буде спрямована на те, щоб отримати найм’якіше покарання передбачене відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, або рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

               Здійснення захисту в суді першої інстанції є творчим процесом, який залежить від багатьох чинників, у тому числі від обставин кримінального провадження, участі адвоката у справі на стадії досудового розслідування, особистих якостей адвоката та підзахисного, тощо. 

Однак у всіх випадках я готовий забезпечити наступні елементи захисту в суді першої інстанції:

– роботу над детальним вивченням матеріалів кримінального провадження, яка буде містити аналіз зібраних доказів та їх оцінку;

– вивчення відповідних законодавчих норм, національної судової практики та прецедентної практики ЄСПЛ;

– конфіденційне побачення з підзахисним із метою формування (уточнення) позиції у  справі та визначення (коригування) стратегії захисту;

– визначення обсягу доказів, які мають бути досліджені судом, і порядку їх дослідження, збирання нових (додаткових) доказів, підготовку альтернативних висновків експертів;

– детальну розробку тактики ведення захисту в судовому засіданні;

– підготовку клопотань, у тому числі письмових, визначення порядку та послідовності їх подання;

– підготовку до прямого та перехресного допиту;

– підготовку основних тез виступу в судових дебатах.